Україна, Хмельницька обл., м. Красилів, пл. Незалежності, 2    
Пошук по сайту

1

Email:
Пароль:


Електронна приймальня


  Головна
Красилівське бюро правової допомоги Старокостянтинівського МЦ з НБВПД інформує
     14 жовтня вписане у календар української історії, як день захисника України. Цей день для усіх нас водночас урочистий та радісний, але разом з тим скорботний та сумний.
     З нагоди відзначення дня захисника відділ “Красилівське бюро безоплатної правової допомоги” інформує про права захисників України:
     БЕЗОПЛАТНА ПРАВОВАДОПОМОГА
     Первинна:
     Отримання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань. - Складення заяв, скарг та інших документів.
     - Допомога в забезпеченні доступу до вторинної правової допомоги тамедіації.
     Вторинна:
     - Захист у кримінальних провадженнях. - Представництво в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування.
     - Складення документів процесуального характеру стосовно питань, пов’язаних з соціальнимзахистом.
     Якотримати безоплатну правовудопомогу?
     1.Підготуйтенеобхіднідокументи:
     - паспорт громадянина України - ідентифікаційний номер - посвідчення учасника бойовихдій.
     1.Зверніться до:
     - найближчого центру з надання безоплатної правової допомоги чи - територіального органу юстиції за місцем фактичногопроживання.
     Захисники України мають право на безоплатне медичне забезпечення.
     Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, ветерани війни та прирівняні до них особи мають право на:
     - Безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів.
     - Допомогу у військових госпіталях та інших лікувально-профілактичних закладах.
     - Обслуговування у військових госпіталях членів сім’ї (якщо військовослужбовець прослужив в ЗСУ більше 20 років).
     - Обстеження та лікування у військово-медичних закладах для себе та членів сім’ї (для військовослужбовців, звільнених з військової служби внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби).
     - Першочергове зубопротезування.
     - Путівки до санаторіїв для продовження лікування на основі висновку ВЛК.
     - Пільгові путівки в санаторії Міністерства оборони та інших військових формувань 1 раз на рік для себе та членів сім’ї (якщо сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу становить менше трьох прожиткових мінімумів).
     Як отримати пільги?
     1. Для безоплатного отримання лікарських засобів - зверніться до державної аптеки, закріпленої за відповідним медичним закладом, лікар якого надав рецепт, за місцем проживання особи, та пред’явіть посвідчення учасника бойових дій та рецепт лікаря. Якщо Ви обслуговуєтесь у відомчому медичному закладі - можете отримати ліки в аптеках, закріплених за таким закладом.
     2. Для першочергового безоплатного зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів) - пред’явіть посвідчення учасника бойових дій у державному закладі охорони здоров’я.
     Як скористатися пільгою на безоплатне щорічне санаторно-курортне лікування?
     1. Отримайте довідку за формою 070/о у тій лікувальній установі, де проходили лікування.
     2. Станьте на облік у місцевому органі соціального захисту населення за місцем проживання, надавши документи:
     - паспорт;
     - посвідчення УБД;
     - медичну довідка за формою 070/о.
     1. Щороку використовуйте пільгу.
     БЕЗОПЛАТНЕ ОТРИМАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
     Учасники бойових дій мають право на першочергове відведення земельних ділянок для:
     - Особистого селянського господарства - до 2 га. - Ведення садівництва - до 0,12 га. - Будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у селах - до 0, 25 га селищах - до 0,15 га містах - до 0,1 га. - Індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га. - Будівництва гаражів - до 0,01 га.
     ! Скористатися правом на відведення земельної ділянки можна один раз за кожним видом діяльності.
     Як отримати земельну ділянку?
     1.Оберіть земельну ділянку.
     Оберіть з ділянок, позначених білим кольором на сторінці http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta.
     Перевірте, чи земельна ділянка вільна - зверніться до територіальних управлінь Держгеокадастру або до сільської, селищної, міської ради за місцем розташуванням ділянки.
     1.Отримайте дозвіл на виділення земельної ділянки. Підготуйте документи:
     - клопотання довільної форми із зазначенням цільового призначення земельної ділянки та орієнтовних розмірів графічні матеріали із зазначенням місця розташування земельної ділянки;
     - погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
     - копію посвідчення УБД/копія довідки про участь в АТО/ витяг з наказу;
     - копію паспорта;
     - копію ідентифікаційного номера.
     Зверніться із документами до уповноваженого органу:
     - з земель комунальної власності - до сільських, селищних, міських рад;
     - з земель державної власності - до районних держадміністрацій;
     - сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування - до територіальних органів Держгеокадастру.
     1.Розробіть та погодьте проект землеустрою.
     - Оберіть землевпорядну організацію.
     - Укладіть із організацією договір про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Строк виготовлення проекту - до 6 місяців.
     - Погодьте проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки:
     місцевим управлінням Держгеокадастру;
     місцевим відділом архітектури та містобудування;
     іншими організаціями (органи лісгоспу, водгоспу, охорони культурної спадщини, екології) в окремих індивідуальних випадках.
     Висновок про погодження додається до проекту землеустрою.
     ЩОРІЧНА РАЗОВА ГРОШОВА ДОПОМОГА
     Постановою Кабінету Міністрів України у 2018 році передбачено виплату щорічної разової грошової допомоги*:
     Учасникам бойових дій – 1265 грн.
     Особам з інвалідністю внаслідок війни:
     - I групи - 3685 грн. – II групи – 3265 грн. – III групи – 2845 грн.
     Членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге – 630 грн.
     Як отримати щорічну разову грошову допомогу?
     Органи праці та соціального захисту населення формують списки ветеранів війни у розрізі відповідних категорій, тому відсутня необхідність звертатися та подавати будь-які документи.
     Якщо Ви не отримали грошову допомогу до 5 травня поточного року - зверніться із заявою до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації.
     БЕЗКОШТОВНИЙ ПРОЇЗД
     Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, ветерани війни та прирівняні до них особи мають право на безкоштовний проїзд:
     - Усіма видами міського пасажирського транспорту;
     - Автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості;
     - Автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньо- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання.
     Учасники бойових дій додатково мають право на безкоштовний проїзд міжміським залізничним, водним, повітряним або автомобільним транспортом туди і назад 1 раз на 2 роки або туди і назад 1 раз/рік з 50% знижкою.
     Особи з інвалідністю внаслідок війни додатково мають право на безкоштовний проїзд міжміським залізничним, водним, повітряним або автомобільним транспортом:
     - І і ІІ групи -туди і назад 1 раз/ рік;
     - ІІІ групи - туди і назад 1 раз/2роки або туди і назад 1 раз/ рік з 50% знижкою.
     Підстави для отримання права на безкоштовний проїзд:
     - Посвідчення учасника бойових дій, інваліда війни;
     - Талони на проїзд (видаються разом з посвідченням).
     - Паперові, електронні квитки (для проїзду міжміським та приміським транспортом). Для отримання квитка на пільгових умовах - пред’явіть в касі посвідчення учасника бойових дій, інваліда війни.
     Згідно рішень органів місцевого самоврядування в деяких містах безкоштовний проїзд може надаватися на підставі довідки про участь в АТО. Інформацію можна отримати в місцевих адміністраціях.
     Якщо Вам відмовляють у пільговому проїзді:
     1. Уточніть назву та контактні дані перевізника, ПІБ водія. Запишіть номер транспортного засобу, дату, час та маршрут, на якому була отримана
відмова. Інформація про перевізника, як правило, розміщена коло водія.
     2. Якщо бажаєте продовжити проїзд – оплати його вартість.
     3. Зателефонуйте перевізнику і поясніть ситуацію, яка виникла з водієм.
     4. Якщо в телефонному порядку ситуація не вирішилась – напишіть заяву у трьох примірниках:
     - перевізнику;
     - органам Державної служби безпеки на транспорті;
     - орган місцевого самоврядування, де здійснюється маршрут.
     До заяви обов’язково додайте копію посвідчення УБД і копію проїзного квитка, якщо довелось його купити.
     ПІЛЬГИ НА ОПЛАТУ ПОСЛУГ ЖКГ
     Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, ветерани війни та прирівняні до них особи мають право на отримання знижки на оплату:
     - користування житлом;
     - комунальних послуг;
     - вартості палива у розмірі: 100 % - для осіб з інвалідністю внаслідок війни; 75% - для учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них; 50% - для учасників війни Норми споживання, в межах яких надається пільга:
     - 21 кв.м. площі на кожну особу, яка має право на знижку та постійно проживає у житловому приміщенні.
     - 31,5 кв.м. площі при наявності сім’ї .
     - 63 кв.м. площі для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб.
     Як отримати знижку?
     1. Підготуйте необхідні документи:
     - Заяву про оформлення пільги (зразок надається в управлінні соцзахисту за місцем проживання);
     - Ветеранське посвідчення (оригінал та копії);
     - Паспорт (оригінал та копії 1, 2 сторінки та сторінка, де зазначена остання реєстрація або зняття з реєстрації);
     - Ідентифікаційний номер (оригінал та копії);
     - Довідку про склад сім’ї з ЖЕО (оригінал та копії);
     - Свідоцтва про народження неповнолітніх дітей пільговика (оригінал та копії);
     - Квитанції про сплату рахунків за комунальні послуги (усі, що є);
     - Довідку про ненадання пільги за місцем реєстрації – якщо знижка оформлюється за фактичним місцем проживання.
     1. Зверніться за отриманням знижки:
     - Перший пакет документів подайте до управління соціального захисту населення за місцем проживання.
     - Другий пакет документів подайте до регіонального представника постачальника послуг (обленерго, облгаз, комунальні підприємства-надавачі послуг).
     Надавач послуг робить відмітку в договорі про надання послуг.
     Оплата комунальних послуг за пільговим тарифом здійснюється з моменту подання споживачем заяви.
 
 
З повагою
Красилівське БЮРО правової допомоги
тел. 4-26-60
 
 
 

 
 

      1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН, а в Україні це також і День ветерана.
     Україна, як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991 щорічно відзначає цей день. Рішення про щорічне відзначення в Україні Міжнародного дня громадян похилого віку та створення належних умов соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян затверджено урядовою постановою від 26 вересня 1997 року № 1066 «Про щорічне відзначення Міжнародного дня громадян похилого віку».  Відповідно до Указу Президента України від 24 вересня 2004 року № 1135/2004 1 жовтня Україна відзначає і День ветерана.
      Цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов'язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв'язку поколінь.
      За міжнародною класифікацією, особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років. Таких у світі нині - понад 629 мільйонів, тобто майже кожна десята людина на Землі. До 2050 року число їх у багатьох розвинених країнах збільшиться вдвічі, а загальна кількість складе 2 мільярди осіб.
      За даними Держкомстату України, кожен 5 мешканець – це особа похилого віку, шоста їх частина самотні люди. Половині із самотніх людей потрібна допомога в повсякденному житті, особливо сьогодні, коли для багатьох пенсіонерів основним джерелом існування є пенсія, розмір якої не забезпечує нормального життя. Понад  80% з них вимушені існувати нижче «межі бідності», отримуючи пенсії менше 915 тис.грн., що аж ніяк
не може забезпечити достойної якості життя.
      Багато літніх людей в Україні страждають від незадовільних житлових умов. Однією з найболючих проблем, що безпосередньо торкається всіх без винятку людей похилого віку, є недоступність адекватного медичного обслуговування. Всупереч конституційним нормам безоплатність лікарської допомоги лишилась фактично на папері. Ціни на ліки стають практично недоступними для людей з низькими доходами,  якими є переважна більшість пенсіонерів.
      Демографічна ситуація, при якій населення планети старіє швидше, ніж молодіє, турбує міжнародну спільноту. ООН неодноразово розглядала цю проблему. Щоб тримати її під постійною увагою, Генеральна Асамблея ООН 14 грудня 1990 року постановила відзначати 1-го жовтня Міжнародний день осіб похилого віку. У цей день світ говорить про проведені активні дії щодо захисту інтересів людей похилого віку, створення для них прийнятних умов життя, про невирішене у цій сфері.
      Надто важливою, на думку ООН, є потреба більш активного використання виробничого і творчого потенціалу тих, кому за 60. Завдяки цьому суспільство дає можливість особам пенсійного віку подолати складну психологічну межу старості, поставитися до неї як до особливого періоду життя, бути корисними і потрібними. Окрім того, працюючі пенсіонери, як платники податків, зменшують тягар соціальних витрат, що через низьку народжуваність все важчає на плечах молодших поколінь.
      11 січня 2018 року український Уряд затвердив Стратегію державної політики з питань здорового і активного довголіття населення на період до 2022 року. Мета стратегії полягає у створенні сприятливих умов для здорового і активного довголіття, забезпечення адаптації громадських інститутів до подальшого демографічного старіння і розбудові суспільства рівних можливостей. Стратегія передбачає співпрацю органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадянського суспільства, бізнесу на таких пріоритетах:
      1. Поліпшення умов для самореалізації громадян похилого віку та їх участі у процесах розвитку суспільства;
      2. Забезпечення здоров'я та благополуччя громадян похилого віку;
      3. Створення середовища, сприятливого для активного життя таких громадян;
      4. Створення системи захисту прав громадян похилого віку.
      Крім того Стратегія передбачає популяризацію в суспільстві ідеї взаємної відповідальності поколінь, формування позитивного ставлення до похилого та старечого віку, проведення інформаційно-просвітницької роботи, спрямованої на роз'яснення об'єктивного характеру старіння населення, пов'язаних із ним викликів і потенційних можливостей та необхідності пристосування до демографічних змін.
      Для досягнення цілей Стратегії 26 вересня 2018 року прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України „Про затвердження плану заходів з реалізації Стратегії державної політики з питань здорового та активного довголіття населення на період до 2022 року".
      За результатами проведених інформаційних заходів виявлено ряд проблем, з якими найчастіше стикаються люди поважного віку. Дані проблеми можна поділити на такі групи: низька поінформованість, порушення майнових прав, оформлення спадщини, укладання договорів дарування та договорів довічного утримання, неефективність судового захисту та невиконання рішення суду, домашнє насильство та пенсійне забезпечення.
      Ключовою проблемою є низька поінформованість про процедури, які повинні відбутися при зверненні до суду за захистом своїх прав. Люди поважного віку часто вважають що їхнє право на справедливий судовий розгляд є порушеним через нерозуміння процесу.
      Також, до даної категорії слід віднести низьку поінформованість людей поважного віку про альтернативні способи захисту своїх прав, а також про можливість отримання безоплатної правової допомоги. Часто учасники інформаційних семінарів під час їх проведення вперше отримували інформацію про існування бюро правової допомоги та можливість отримання безоплатної правової допомоги.
      Крім того, учасники підтвердили наявність необхідної інформації в приміщеннях суду, однак відмітили те, що інформація надрукована дрібним шрифтом та в недостатньо освітлених коридорах. Тому, людям поважного віку досить складно з нею ознайомитись. Також часто люди поважного віку не знають про існування такого поняття як позовна давність при зверненні до суду за захистом, і тому не можуть використати своє право на захист.
      Так, на приклад коли виникає потреба поділити спільне майно, необхідно пам'ятати, що термін подачі позовної заяви обмежений.
      Однак, якщо особи перебувають у зареєстрованому шлюбі – позовна давність не застосовується. Будучи у зареєстрованому шлюбі кожен із подружжя може вимагати поділити спільне майно у будьякий час. Позовна давність до таких вимог не застосовується. Зовсім інше правило поширюється на осіб, шлюб між якими розірвано. Законом установлена позовна давність у три роки для осіб, які розлучилися.
      Другий блок проблем стосується порушень та захисту майнових прав людей поважного віку, зокрема права власності на будинок та земельну ділянку. Правом власності - є право особи на річ (майно), яке вона реалізує відповідно до закону за своєї волі незалежно від будь-яких третіх осіб. Виникає багато проблем у здійсненні права власності, і не завжди держава сприяє утвердженню непорушності права власності, а органи влади не завжди діють ефективно щодо реагування на різного роду порушення цього права. І що саме головне, що громадяни не борються за свої права, і це не зумовлює позитивних змін щодо права власності. Однією з проблем що стосується права власності на земельну ділянку, є неможливість реалізації права власності на землю у зв'язку з необхідністю заміни державного акту старого зразка на новий з присвоєнням кадастрового номеру. Статтею 58 Конституції України визначається, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Отже, державні акти на сьогодні чинні. Однак при продажу землі, оформленні спадщини, іншому відчуженні земельної ділянки і т.д., виникають проблеми в зв'язку з відсутністю кадастрових номерів 15 до суду за захистом, і тому не можуть використати своє право на захист. Так, на приклад коли виникає потреба поділити спільне майно, необхідно пам'ятати, що термін подачі позовної заяви обмежений. Однак, якщо особи перебувають у зареєстрованому шлюбі – позовна давність не застосовується. Будучи у зареєстрованому шлюбі кожен із подружжя може вимагати поділити спільне майно у будьякий час. Позовна давність до таких вимог не застосовується. Зовсім інше правило поширюється на осіб, шлюб між якими розірвано. 
      Законом установлена позовна давність у три роки для осіб, які розлучилися. Порушення майнових прав Другий блок проблем стосується порушень та захисту майнових прав людей поважного віку, зокрема права власності на будинок та земельну ділянку. Правом власності - є право особи на річ (майно), яке вона реалізує відповідно до закону за своєї волі незалежно від будь-яких третіх осіб. Виникає багато проблем у здійсненні права власності, і не завжди держава сприяє утвердженню непорушності права власності, а органи влади не завжди діють ефективно щодо реагування на різного роду порушення цього права. І що саме головне, що громадяни не борються за свої права, і це не зумовлює позитивних змін щодо права власності. Однією з проблем що стосується права власності на земельну ділянку, є неможливість реалізації права власності на землю у зв'язку з необхідністю заміни державного акту старого зразка на новий з присвоєнням кадастрового номеру. Статтею 58 Конституції України визначається, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Отже, державні акти на сьогодні чинні. Однак при продажу землі, оформленні спадщини, іншому відчуженні земельної ділянки і т.д., виникають проблеми в зв'язку з відсутністю кадастрових номерів земельних ділянок в державних актах «старого зразка», адже за новими вимогами кадастровий номер є обов'язковою умовою для продажу, дарування, оформлення спадщини щодо земельної ділянки та здійснення інших юридичних дій, пов'язаних із земельною ділянкою. Для цього власнику або набувачу права на земельну ділянку необхідно звернутися в територіальний орган земельних ресурсів (районного відділу земельних ресурсів) із заявою про присвоєння земельній ділянці кадастрового номера. Разом із заявою необхідно надати копію документа, що посвідчує особу (паспорт), копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку та копію ідентифікаційного номера. Отже, процедура вироблення “державного акту” нового зразка є досить коштовною та займає багато часу, що унеможливлює розпорядження належним громадянинові майном впродовж тривалого часу. Крім того, доволі часто має місце незаконне захоплення чужої власності, укладення шахрайських договорів щодо заволодіння майном тощо. Також, часто люди поважного віку стикаються із створенням перешкод у користуванні майном. Між співвласниками може виникати конфлікт, після якого один з них не допускає іншого в спільну квартиру, чим чинить йому перешкоди в користуванні власністю.
      Крім того, такі ситуації можуть виникати і між сторонніми особами, наприклад, коли громадяни створюють перешкоди сусіду в проїзді до свого будинку шляхом пошкодження або зменшення дороги. На практиці дуже часто виникають проблемні ситуації, коли суміжний землекористувач відмовляється від підписання Акту узгодження меж земельної ділянки без будь – яких причин, що унеможливлює належним чином оформити «земельну документацію».
      Наступний, третій блок проблем з якими стикаються люди поважного віку, це оформлення спадщини та укладання договорів дарування та договорів довічного утримання. Дуже часто люди старшого віку не оформляють спадщину після своїх батьків або родичів, особливо якщо це стосується нерухомості (будинку чи квартири) в якій вони і так проживають протягом всього свого життя. Це тягне за собою різноманітні проблеми в майбутньому, а особливо коли вони виявляють бажання скласти заповіт на своїх дітей або подарувати дане майно. Перехід права власності у спадок зумовлює необхідність його переоформлення, однак не завжди ця процедура є зрозумілою та простою для громадян. Першопричина проблеми пов'язана із тим, що власники впродовж тривалого часу не оформляють спадщину, не мають відповідних документів тощо, що в подальшому зумовлює необхідність звернення до суду або довготривалий процес переоформлення документів.
      Правова необізнаність громадян щодо самого процесу спадкування теж відіграє важливу роль у подальшій реалізації права власності. Також, виникає проблема помилкового розпорядження нерухомим майном шляхом укладення договору дарування із змістом договору довічного утримання. Договір дарування нерухомого майна досить часто укладають із розумінням, що насправді мова іде про договір довічного утримання. І тому дарувальник зазвичай позбавляється місця проживання та не отримує належного догляду. 
      Четвертий блок проблем з якими стикаються люди поважного віку при захисті своїх прав - неефективність судового захисту та невиконання рішення суду щодо захисту їхніх прав. Ефективність захисту будь-якого права в Україні є досить низькою та не завжди позитивно вирішене рішення на користь людини виконується. Досить поширеною є проблема недотримання строків розгляду справи, затягування справи, що впливає на ефективність захисту. Держава не виконує зобов'язання щодо гарантування громадянам примусового виконання рішення судів. Це спричиняє неможливість володіння, користування або розпорядження своїм майном навіть після рішення суду на свою користь. І саме цей фактор нівелює довіру людей до судової системи та віру у справедливість. 12 жовтня 2017 року Велика палата Європейського суду з прав людини прийняла рішення у справі «Бурмич та інші проти України», яким виключила із списку заяви про невиконання рішень національних суддів. На той час на розгляді перебувало більше 12 000 заяв проти України. І всі наступні заяви будуть виключені та не розглядатимуться Європейський судом з прав людини. Таке рішення було прийнято у зв'язку з тим, що Україна досі не виконала рішення у справі «Іванова проти України», де ЄСПЛ визнав системною проблему невиконання рішень національних судів в Україні. У резолютивній частині зазначено, що порушення є наслідком несумісної з положеннями Конвенції практики, яка полягає в систематичному невиконанні Україною рішень національних судів, за виконання яких вона несе відповідальність та у зв'язку з якими сторони, права яких порушені, не мають ефективних засобів правового захисту. Таким чином, заявники, що отримали остаточні судові рішення, які не виконані, не зможуть отримати компенсацію, поки Україна не забезпечить ефективний механізм їх виконання. На ефективність судового захисту значною мірою впливають внутрішні судові суперечки щодо розмежування компетенції по розгляду справ пов'язані з правом власності. Питання підсудності судів є однією з проблем, з якими стикаються люди поважного віку. Успішне впровадження судової реформи потребує проведення роз'яснювальної 18 роботи серед населення. Оскільки, людині, не обізнаній з побудовою судової системи, буває складно визначити, до якого суду належить звернутися у конкретній справі. Тут важливо не помилитися, бо інакше суд поверне позовну заяву для подання до належного суду,оскільки система судоустрою будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. І це призводить до тривалого вирішення справи. І як дуже часто буває в районах, суддів катастрофічно не вистачає. Є випадки коли в районі є тільки один суддя, тому справи вирішуються з порушення усіх передбачених законодавством строків.
      П'ятий блок проблем з якими найчастіше стикаються люди поважного віку це домашнє насильство. Відповідно до Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Проте, далеко не всі батьки, які потребують такого утримання знають про наявність в законодавстві такої норми. Дуже часто бувають випадки, коли людям поважного віку доводиться звертатися до суду за призначенням аліментів від їхніх повнолітніх дітей. Практика щодо сплати аліментів на утримання батьків вже існує в Україні, однак такі аліменти призначаються через суд. Розмір аліментів визначається в судовому порядку в залежності від матеріального та сімейного становища батьків та дітей. При цьому судом враховуються всі заслуговуючи на увагу інтереси сторін: непрацездатність батьків та їх потреба у матеріальній допомозі, матеріальне становище дітей, догляд дітей за батьками тощо. Також до уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо. Що стосується проблеми насильства в сім'ї, то зараз постраждалими вважаються не лише дружина, дитина чи чоловік.
      Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» це також й бабусі, дідусі, колишнє подружжя, люди, які мають спільну дитину чи живуть у громадянському шлюбі, наречені, брати, сестри. За нормами вищевказаного Закону до кривдника можуть застосовуватися спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, а саме: терміновий заборонний припис стосовно кривдника; обмежувальний припис стосовно кривдника; взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; направлення кривдника на проходження програми для кривдників. В цьому році набули чинності зміни до Кримінального кодексу України відповідно до яких домашнє насильство буде каратися громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом до 6 місяців, або обмеженням волі до 5 років, або позбавленням волі до 2 років. Крім того суд зможе заборонити особам, які вчинили домашнє насильство, перебувати в місці спільного проживання з потерпілою особою або заборонити наближатися на певну відстань до місця проживання постраждалої особи, а також заборонити телефонні розмови та контактувати через третіх осіб. Щодо людей поважного віку до них в сім'ї часто застосовується психологічне або фінансове насильство, однак дуже часто це вважають "сміттям, яке не варто виносити з дому" і тому люди поважного віку вкрай рідко звертаються за допомогою саме щодо захисту від домашнього насильства. Крім того, вони не володіють інформацією про те, куди можна звернутися за допомогою у випадку домашнього насильства.
      Крім того, варто також окремо виділити проблеми щодо пенсійного забезпечення людей поважного віку та призначення субсидій. Часто люди поважного віку стикаються з такими проблемами, як неправильне проведення перерахунку та нарахування пенсійних виплат тощо. Наприклад, громадянам не здійснюють належний їм перерахунок пенсії, оскільки підприємство на якому вони працювали до виходу на пенсію ліквідовано і жодних документів, на підставі яких провели б перерахунок в архів передано не було. Також чимало громадян звертаються до органів пенсійного фонду з
вимогою підвищити розмір пенсії, адже осучаснення не вплинуло на зростання пенсійних виплат, і у багатьох заявників вони залишилися на тому ж самому рівні. Крім того, люди поважного віку часто звертаються за роз'ясненням щодо змін у пенсійному законодавстві, зокрема стосовно залежності обчислення розміру пенсії від наявного страхового стажу, врахування показника середньої заробітної плати, а також змін у пенсійному забезпеченні військовослужбовців, правоохоронців та державних службовців. Окремою категорією можна розглядати проблеми з призначенням та виплатою пенсійного забезпечення внутрішньо переміщеним особам, які полягають в ідентифікації даних осіб, подання документів, що підтверджують їхнє право на пенсію, часті зміни у процедурі виплати пенсій тощо. Що стосується призначення субсидій, то в жовтні 2018 року було внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житловокомунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» відповідно до яких до складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії. Часто люди поважного віку стикаються з такими проблемами, як неправильне проведення перерахунку та нарахування пенсійних виплат тощо. Наприклад, громадянам не здійснюють належний їм перерахунок пенсії, оскільки підприємство на якому вони працювали до виходу на пенсію ліквідовано і жодних документів, на підставі яких провели б перерахунок в архів передано не було. Також чимало громадян звертаються до органів пенсійного фонду з вимогою підвищити розмір пенсії, адже осучаснення не вплинуло на зростання пенсійних виплат, і у багатьох заявників вони залишилися на тому ж самому рівні. Крім того, люди поважного віку часто звертаються за роз'ясненням щодо змін у пенсійному законодавстві, зокрема стосовно залежності обчислення розміру пенсії від наявного страхового стажу, врахування показника середньої заробітної плати, а також змін у пенсійному забезпеченні військовослужбовців, правоохоронців та державних службовців. Окремою категорією можна розглядати проблеми з призначенням та виплатою пенсійного забезпечення внутрішньо переміщеним особам, які полягають в ідентифікації даних осіб, подання документів, що підтверджують їхнє право на пенсію, часті зміни у процедурі виплати пенсій тощо. Що стосується призначення субсидій, то в жовтні 2018 року було внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житловокомунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» відповідно до яких до складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії. Крім того, під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім'ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства.
      Відповідно до цих змін при призначенні житлової субсидії враховуються всі особи, які зареєстровані в конкретному будинку навіть якщо вони там не проживають. Для людей поважного віку ця норма спричинила великі проблеми, оскільки багато з них не змогли оформити субсидію, тому що в них зареєстровані діти або родичі які фактично з ними не проживають, але їх дохід враховується при призначенні субсидії. Широкої практики набуло зняття з реєстрації місця проживання осіб, які фактично проживають за іншою адресою. Однак, якщо у випадку коли особа не є співвласником помешкання то можна звернутися до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. При отриманні позитивного рішення, потрібно буде звернутись до відповідних територіальних органів реєстрації, які і завершать цю нелегку процедуру. 
      Але якщо існує така ситуація, що особа, яка фактично не проживає в квартирі є співвласником даного житла то на практиці «виписати» її без її згоди не можливо. І тому часто люди поважного віку стають заручниками ситуації коли їхні діти, наприклад постійно проживають за кордоном, але є співвласниками житла і «виписати» їх не можливо.
 
 
З повагою
Красилівське БЮРО правової допомоги
тел. 4-26-60
 
 
 

 

За період роботи з 01.01.2020 р. по 30.09.2020 р. до відділу “Красилівське бюро правової допомоги” Старокостянтинівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулись 660 громадян, з них 645 громадян — за отриманням первинної правової допомоги та 10 осіб – за отриманням безоплатної вторинної правової допомоги.

Протягом звітного періоду працівниками відділу ”Красилівське бюро правової допомоги” складено 21 заяви правового характеру з питань виконання рішень судів.

За 9 місяців 2020 року всього до бюро правової допомоги звернулися 310 чоловік та 350 жінок.

За віковою категорією: до 18 років — 0 особа; від 18 до 35 років — 198 осіб; від  35 до 60 років — 338 особи; понад 60 років — 124 особа.

Протягом звітного періоду  проведено 36 правоосвітницьких заходів, що включають лекцій в загальноосвітніх навчальних закладах; зустрічі з учасниками АТО. 

Проведені зустрічі-круглі столи з працівниками Красилівського районного відділу ДРАЦС, Антонінської спеціально загальноосвітньої школи-інтернату Хмельницької обласної ради, Красилівського районного сектору “Центр пробації”, Красилівської районної філії Хмельницького обласного центру зайнятості.

З початку 2020 року проведено 22 зустрічей  з  керівниками  органів  місцевого самоврядування та органів виконавчої влади.

За 9 місяців 2020 року відповідно до графіку виїздів мобільних пунктів здійснено 16 виїзних прийомів громадян в старостинські округи Красилівської об'єнаної міської територіальної  громади та сільські ради Красильвського району. За результатами виїздів МКП працівниками бюро прийнято та надано консультацій 44 особам.  Найчастіше звучали питання з таких карегорій права як цивільне, спадкове, трудове, житлове,  пенсійне та соціального забезпечення.        Забезпечено роботу 6 дистанційних консультативних пунктів на базі Центру з надання адміністративних послуг, Красилівської районної філії Хмельницького обласного центру зайнятості, Красилівського районного сектору філії Державної установи “Центр пробації” у Хмельницькій області. Організовано роботу в режимі Skype-консультування “Бібліоміст”. Надано доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції для 14 осіб.

Забезпечено направлення у встановленій формі статистичної звітності з питань надання БПД, вуличне інформування громадян про порядок доступу до безоплатної правової допомоги.



 
 
 
       У 2019 році набрали чинності норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу.
      Отже булінг  - це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
      Характерними ознаками булінгу є:
      - систематичність (повторюваність) діяння;
      - наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
      - наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або
спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
      Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:
      - фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
      - психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози,
жарти, маніпуляції, шантаж);
      - економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
      - сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
      - кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).
      Варто пам'ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася - це не
вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини - потрібно негайно діяти.
      Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу.
      Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину. Поговоріть з нею, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти. Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації. Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона, поліція).
      Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання. Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.
      У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається - повідомте поліцію.
      Якщо ви стали свідком булінгу:
      1. Втрутитися і припинити цькування - булінг не слід ігнорувати.
      2. Зайняти нейтральну позицію в суперечці - обидві сторони конфлікту потребують допомоги.
      3. Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити.
      4. Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей.
      5. Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.
      Ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання.
      Якщо ваша дитина агресор:
      1. Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте мотивацію її поведінки.
      2. Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.
      3. Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.
      4. Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете
спостерігати за її поведінкою.
      5. Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять - агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.
      Керівник закладу освіти зобов'язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:
      - розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
      - розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;
      - вживає відповідних заходів реагування;
      - забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
      - повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
      Також Закон зобов'язує педагогічних працівників негайно повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед
школярів.
      Відповідальність за вчинення булінгу.
      До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність.
      Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
      Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.
      У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
      Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
 
 
вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини - потрібно негайно діяти.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
спостерігати за її поведінкою.
 
 
 
 
 
 
 
 
школярів.
 
 
 
 
 
 
 

З повагою
Красилівське БЮРО правової допомоги
тел. 4-26-60
 
 
 
 

 
 
 
ПРЕЗЕНТАЦІЯ  МОБІЛЬНОГО ДОДАТКУ “БЕЗОПЛАТНА ПРАВОВА ДОПОМОГА”
 
      23 липня в Міністерстві юстиції презентовано мобільний застосунок «Безоплатна правова допомога». Проєкт реалізовано за підтримки партнерів Міністерства юстиції та Координаційного центру з надання правової допомоги – Міжнародного фонду «Відродження», Української фундації правової допомоги та компанії-розробника IDev. 
      Фахівці Старокостянтинівського місцевого  центру з надання  безоплатної  вторинної  правової  допомоги зазначають про те, що система безоплатної правової допомоги працює вже понад 8 років, і для неї  важливо постійно розширювати можливості доступу людини до правової допомоги – як офлайн, так і онлайн, адже за весь цей період за статистикою  Координаційного  центру з безоплатної  правової допомоги за правовою допомогою звернулося понад 1,6 млн громадян. Тому ми приймаємо громадян не лише в центрі та бюро правової допомоги, але й працюємо в онлайн режимі за допомогою сучасних інформаційних технологій та засобів комунікації».
      Юристи Центру підкреслили, що сьогодні дуже важливо презентувати цей мобільний додаток, адже він дозволяє розширити доступ людини до правової допомоги: не лише перевірити, чи належить особа до суб'єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу, а й замовити адресну правову допомогу, скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid, дізнатися наші контакти та автоматично зателефонувати на єдиний номер системи БПД 0 800 213 103 для отримання консультації.
      Таким чином, за допомогою додатку можна:
      – зателефонувати на єдиний номер 0 800 213 103 та отримати консультацію юриста;
      – «замовити» письмову юридичну консультацію;
      – подати запит на отримання послуги із захисту та представництва в суді;
      – надіслати запит на отримання адресної правової допомоги;
      – знайти за допомогою геолокації найближчий центр або бюро правової допомоги;
      – прочитати правові консультації у правничій вікіпедії WikiLegalAid тощо.
 

 

 


 
 
 
Правове регулювання фактичних шлюбних відносин
 
      В Україні більшість молодих сімейних пар, які проживають разом не реєструють офіційний шлюб. Такі відносини юридичним терміном називаються "фактичним шлюбом". По-іншому його прийнято називати "громадянським", хоча з юридичної точки зору це не є правильним визначенням, оскільки "громадянським" має називатися офіційно зареєстрований шлюб на законодавчому рівні. .
      Відтак, офіційно незареєстрований шлюб не звільняє подружжя від поділу майна та сплати аліментів. Такі спірні питання у разі розриву відносин можуть вирішуватися в суді. Головне, довести факт спільного проживання. Незареєстровані відносини між молодою сімейною парою регулюються статтею 74 Сімейного кодексу України, в якій зазначено:  "Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними".
      Важливим є те, що стаття 74 Сімейного кодексу може застосовуватися щодо випадків, коли жоден з пари не перебуває в офіційному шлюбі з іншою людиною. Згідно з Сімейним кодексом, тривалість "фактичних шлюбних відносин" і їх характер не мають правового значення.
      В Верховного суду у своєму правовому висновку постанови у справі №6-66цс13 України зазначається, що майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є їхньою спільною власності, якщо майно куплене за рахунок спільної праці таких осіб, як подружжя (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони отримали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету) та якщо інші умови не прописані в угоді між ними.
      Якщо ж стосунки довелось розірвати, а справа доходить до суду, особа, що хоче довести право на частку спільно нажитого майна, має подати позовну заяву про встановлення факту проживання подружжям та визнання права на частку в спільній власності. 
      Доказом спільно проживання пари можуть слугувати: - свідки, спільні фотокартки та відеозаписи, з яких можна зробити висновки про спільний побут зі спільного відпочинку та проводження часу. Якщо в подружжя є діти, вагомим аргументом та доказом в суді буде свідоцтво про народження. Прописка в одному будинку чи квартирі також будуть вагомим доказом перебування в "фактичному шлюбі".
      Коли факт проживання разом доведено, для поділу майна необхідно буде встановити час його придбання, що можуть підтвердити квитанції про оплату. Щоб захистити себе від привласнення одним із подружжя майна, яке було куплено за власні кошти, потрібно доказати неплатоспроможність іншого.
      Окрім припинених стосунків, ще одним приводом для звернення до суду є  смерть одного із пари, яка не була зареєстрована офіційним шлюбом.  В такому випадку права на успадкування майна майже немає, за винятком, коли складено заповіт. Оскільки особа, що проживала спільно, але не перебувала зі спадкодавцем в офіційно зареєстрованому шлюбі, має прав на спадок лише у четверту чергу. В даному випадку також потрібно в суді довести факт спільно проживання.
      Постановою Верховного суду Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2019 року № 588/350/15-ц визначено, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства,наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.
 
 
 

 
 
 
 
Донорство в Україні: права, пільги, гарантії
 
      У травні 2005 р., в ході Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я, міністри охорони здоров'я світу одностайно прийняли заяву про прихильність і підтримку добровільного донорства крові. 
      У резолюції було зазначено, що Всесвітній день донора крові відзначається щорічно 14 червня. Саме у цей день у 1868 році народився австрійський лікар К. Ландштейнер, який відкрив групи крові людини.
      Донорство – це крок, на який треба зважитись. Адже це не тільки вкрай необхідна для суспільства місія, але й певне втручання в складний людський організм. У свою чергу, держава гарантує донорам пільги та відповідні права, згідно з Законом України від «Про донорство крові та її компонентів».
      Бути донором  може  бути  будь-який  дієздатний громадянин України, якому вже виповнилося 18 років. Для проходження процедури треба також проведення медичного обстеження для переконання в відсутності протипоказань. Здати кров можуть і ті особи, які хворі на інфекційні захворювання, але використання отриманого матеріалу від них у подальшому можливе лише для наукових досліджень. Взяття крові не повинно заподіяти шкоду донору. За особистим бажанням, давання крові чи її компонентів може проводитись безоплатно або з оплатою, порядок та розмір якої встановлює Кабінет Міністрів України.    
      Пільги, які отримує будь-який донор:
      - в день процедури, працівник, який виявив бажання стати донором, може отримати вихідний із збереженням середнього заробітку. Студенти ВНЗ та професійних НВЗ звільняються від занять. Після кожного дня, в який було проведено процедуру давання крові чи її компонентів, у разі, якщо це був вихідний, святковий та неробочий день, донор може отримувати додатковий вихідний. За бажанням, його можна приєднати до відпустки чи використано в інший час протягом року. Якщо донор був залучений до роботи/навчання/несення служби, то він може отримати інший день для власного відпочинку.
      - в день процедури донору повинні забезпечити безкоштовні сніданок та обід за рахунок того закладу охорони здоров'я, куди він звертається. У разі неможливості, заклад відшкодовує готівкову вартість сніданку т обіду.
      У зв'язку з систематичним  безоплатним здаванням крові та її компонентів донори отримують додаткові пільги.
      Так, особи, що протягом року здавали кров (компоненти), в об'ємі, що в сумарній кількості дорівнює двом максимальним дозам, виплачується допомога з тимчасової непрацездатності у зв'язку з захворюванням у розмірі  100  відсотків  середньої  заробітної  плати  донора, незалежно від його стажу роботи. Ця пільга надається протягом року після того, як відбулися процедури у зазначеній кількості. Учні професійних НВЗ та ВЗН, які здали подвійну разову максимально допустиму дозу (сумарно), мають право на отримання грошової допомоги у розмірі 25% від встановленої  у навчальному закладі стипендії протягом півроку після процедури.
      Крім того, протягом року такі донори мають право першочергово придбати путівки санаторно-курортного лікування за місцем роботи  або  навчання,  та першочергового  лікування  в  закладах  охорони здоров'я, що перебувають у державній власності.
      Почесні донори України мають окремі пільги:
      Донори, які  безоплатно здали свою кров  в кількості 40 разових максимально дозволених доз чи плазму крові в об'ємі 60 разових максимально дозволених доз, отримують статус Почесного донора України. Такі особи мають посвідчення та нагрудний знак «Почесний донор України». Порядок отримання цих відзнак встановлює  Кабінет  Міністрів  України.
      Ті донори, що безоплатно здали кров чи її  компоненти в кількості 100 і більше разових максимально допустимих доз,  можуть отримувати інші державні нагороди України.
      Пільги, зазначені для почесних донорів:
      - безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування з використанням дорогоцінних металів) у комунальних закладах охорони здоров'я);
      - пільгове придбання ліків  (із знижкою 50 % від їх вартості) за рецептами;
      - безплатне  забезпечення донорською кров'ю та її  препаратами, необхідними для їх особистого лікування;
      - першочергове придбання за місцем їх роботи чи навчання  путівок для санаторно-курортного лікування  та  першочергове  лікування  у закладах охорони  здоров'я,  заснованих  на  загальнодержавній  та комунальній власності;
      - позачергове забезпечення протезами та іншими  протезно-ортопедичними виробами;
      - використання  щорічної  оплачуваної  відпустки у зручний для себе час;
      - отримання надбавки до пенсії  розміром в  10 відсотків иконання донорської функції, статус прирівнюється до інвалідності, отриманої внаслідок професійного захворювання чи трудового каліцтва. Внаслідок смерті донора, що настала через виконання донорської функції, родина отримує пенсію у зв'язку з втратою  годувальника.
 
Старокостянтинівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
(м. Старокостянтинів, вул. Миру, 36, тел. (03854) 4-54-75)
Красилівське бюро правової допомоги — м. Красилів, вул. Театральна, 1, тел. (03855) 4-26-60.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги — 0-800-213103.
 
Начальник відділу
“Красилівське бюро правової допомоги”                                                                                                                                              А.Заярнюк
 
 

 


 

Стартує онлайн-фотоконкурс «Правова допомога поруч»

 

З 13 липня по 10 грудня 2020 року Координаційний центр з надання правової допомоги проводить онлайн-фотоконкурс «Правова допомога поруч». Взяти участь в конкурсі можуть як дорослі, так і діти (за умови згоди одного з батьків або законного представника).

«Темою конкурсних робіт є захист прав людини, рівний доступ до правосуддя та правової інформації, посилення правових можливостей і правової спроможності населення, право на  безоплатну правову допомогу», – зазначила заступниця Міністра юстиції Валерія Коломієць.

Фотоконкурс проводиться за п'ятьма номінаціями:

  • подія у системі БПД (світлини з правопросвітницького заходу);
  • портрет клієнта або працівника системи БПД;
  • правова допомога очима дітей (фотографія зроблена дитиною);
  • робота дистанційних та мобільних консультаційних пунктів доступу до БПД;
  • місце правових можливостей (фотографія зроблена в приміщеннях центрів з надання БВПД).

 

Фотоконкурс проводиться за трьома етапами.

 

 

  

 

 

I етап – приймання конкурсних робіт (фотографій). З 13 липня по 30 жовтня 2020 року необхідно зареєструватися на вебсайті фотоконкурсу за посиланням http://photo-konkurs.legalaid.gov.ua, обрати одну з номінацій та завантажити на сайт не більше однієї світлини.

II етап – голосування, що триватиме до 29 листопада 2020 року. Щоб проголосувати за конкурсну роботу потрібно авторизуватися на вебсайті фотоконкурсу за посиланням http://photo-konkurs.legalaid.gov.uaчерез Gmailпошту.

На III етапі, що триватиме з 30 листопада до 10 грудня 2020 року, будуть визначені переможці, оголошені результати конкурсу та нагороджені переможці.

 

Детальніше про умови конкурсу можна дізнатися на сайті фотоконкурсу «Правова допомога поруч» http://photo-konkurs.legalaid.gov.ua

або на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/novyny/ogoloshennya-pro-provedennya-onlajn-fotokonkursu-pravova-dopomoga-poruch/

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

 


Підсумкироботи відділу

"Красилівське бюро правової допомоги" за 6 місяців 2020року

 

Протягом 6-ти місяців 2020 року до відділу “Красилівське бюро правової допомоги” Старокостянтинівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулось 399громадян.Двоє громадян звернулись за отриманням безоплатної вторинної правової допомоги, тобто представництва їх інтересів в суді.

Протягом звітного періоду, працівниками відділу ”Красилівське бюро правової допомоги”, складено 12заяв правового характеру з питань виконання рішень судів.

Статистична звітність показує, що за 6 місяців 2020 року до бюро звернулися 193чоловіків та 206жінок. В розрізі вікових категорій: від 18 до 35 років — 108особа; від 35 до 60 років — 213; понад 60 років — 78осіб.

Проведено 23правоосвітницьких заходи, що включає в себе лекції в загальноосвітніх навчальних закладах, зустрічі зтрудовими колективами району. Проведені зустрічі-круглі столи з працівникамиАнтонінської спеціально загальноосвітньої школи-інтернату Хмельницької обласної ради, Антонінської селищної ради, Красилівського районного сектору “Центр пробації”, Красилівської районної філії Хмельницького обласного центру зайнятості.

З початку 2020 року проведено 18 зустрічей з керівниками органів  місцевого самоврядування та органів виконавчої влади. Надано 8 методичних рекомендацій, при необхідності надавались і консультації та допомога в їх роботі.

За 2020 рік здійснено 9 прийомів громадян в старостинських округах Красилівської об'єнаної міської територіальної громади та сільських радах Красильвського району, чотири з яких у режимі Skype-консультування. За результатами виїздів, працівниками бюро прийнято та проконсультовано 24особи. Найчастіше звучали питання з таких карегорій права як цивільне, спадкове, земельне, трудове, житлове, пенсійне та соціальне забезпечення.

Забезпечено роботу 13консультативних пунктів на базі Центру з надання адміністративних послуг, Красилівської районної філії Хмельницького обласного центру зайнятості, Красилівського районного сектору філії Державної установи “Центр пробації” у Хмельницькій області.           Організовано роботу в режимі Skype-консультування “Бібліоміст” на базі Красилівської центральної районної бібліотеки. Для 9осіб, що звертались до бюро, надано доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції таких як ЄДР судових рішень, інформації щодо розгляду судових справ, замовлення ЕЦП, державної реєстрації актів цивільного стану та ін. Працівниками, для надання послуг, один раз відвідувався громадянин з обмежиними можливостями.

Двічіпроводилось вуличне інформування громадян про порядок доступу до безоплатної правової допомоги як шляхом розповсюдження друкованих листівок, так і розміщенням друкованих матеріалів на інформаційних стендах.

Забезпечувалась робота офіційного web-сайту Красилівської районної ради, Красилівської районної державної адміністрації, Красилівської міської ради та Красилівської центральної районної бібліотекина яких оприлюднювались щоквартальні підсумки роботи відділу, звіти з проведених маштабних акцій, актуальна інформція та новини бюро.  

 

 

Начальник відділу                                                                                                А.В. Заярнюк

                                                                                                                                                                                                                                                                                                              


Міжнародний день захисту прав дитини разом з БПД!!!

 
      1 червня відзначається Міжнародний день захисту дітей – одне з найбільш «дитячих» свят у світі. Офіційно Міжнародний день захисту дітей засновано в 1949 році. Саме тоді у Парижі відбулася спеціальна сесія Міжнародної демократичної федерації жінок, на якій і було ухвалено рішення заснувати міжнародний День захисту дітей. Це було зумовлено тим, що після Другої світової війни багато неповнолітніх по всьому світу залишилися сиротами, без даху над головою, їжі і з різними захворюваннями.
      В Україні День захисту дітей відзначається згідно з Указом Президента від 30 травня 1998 року.
      Правами дитини, згідно міжнародно-правових та національних документів є наступні:
      1) право на життя, виживання і вільний розвиток;
      2) право на ім'я та на набуття громадянства;
      3) право знати своїх батьків та користуватися батьківською турботою;
      4) право не розлучатися з батьками наперекір їх бажанням;
      5) право на возз'єднання з сім'єю, яка знаходиться в іншій державі;
      6) право залишати країну та повертатися у свою країну;
      7) право на захист у випадку незаконного перетину та повернення з-за кордону;
      8) право вільно виражати свої думки з усіх питань;
      9) право на волю думки, совісті, релігії;
      10) право на повну інформацію, яка сприяє благополуччю дитини;
      11) право користуватися благами соціального забезпечення;
      12) право користуватися послугами системи охорони здоров'я;
      13) право на освіту;
      14) право на захист від економічної експлуатації.
 
      Кожна дитина має повне право бути захищеною, розвиватися й навчатися для кращого майбутнього. І сьогодні – це не лише веселе свято для самих дітей, а й нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, прагнути, щоб усі діти росли щасливими і в майбутньому стали хорошими батьками і громадянами своєї країни.
 
Робимо свято онлайн. Карантин не перешкода для веселощів.
 
      Фахівці Старокостянтинівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги розробили серію правових ребусів, загадок, кросвордів та розмалювок для дітей.
 
      Оголошуємо конкурс з подарунками. Щоб виграти свій приз, візьми участь: розгадай ребус та кросворд. Відповідь надішли одним із трьох способів до 05.06.2020 року зазначивши прізвище, ім'я та по батькові, контактний телефон або електронну адресу, місце проживання, а також контактну інформацію батьків дитини для отримання подарунку від Старокостянтинівського МЦ з надання БВПД:
      1) у месенджері на сторінку Старокостянтинівського МЦ з надання БВПДу Фейсбук;
      2) електронною поштою на адресу: starokostyantyniv.khmelnytskyi@legalaid.km.ua
      3) звичайною поштою: 31101, м.Старокостянтинів, вул. Миру,36.
 
 

 
 
 
 
      Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням встановлений у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров'я та відзначається 31 травня кожного року. За даними ВООЗ, у світі налічується понад 1 млрд курців, серед них майже 200 млн жінок.
      Відзначення цієї дати цілком виправдана, оскільки статистика щодо цієїпроблеми не може не лякати. Згідно з даними ВООЗ, у всьому світі 90% усіх випадків смертей від раку легенів, 75% смертей від хронічного бронхіту, а також 25% випадків смертей від ішемічної хвороби серця в тій чи іншій мірі викликані курінням людини. Більше того, практично кожні 6 секунд у світі помирає людина, яка курить. Експерти прогнозують, що буквально через 10 років цей показник смертності збільшиться до одного курця в 3 секунди.
      У березні 2006 року Верховна Рада України ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну, яка зобов'язує учасників вживати конкретних заходів, спрямованих на боротьбу з цим явищем. З грудня 2012 року вступив в силу Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення». Заборона куріння – є вимушеною мірою державної політики щодо підвищення якості життя населення. Та чи готове саме суспільство до таких змін?
      Закон встановлює заборону на куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів в громадських  та  інших місцях, а саме: у ліфтах і таксофонах; у  приміщеннях та на території закладів охорони здоров'я; у приміщеннях та на території навчальних закладів; на дитячих майданчиках; у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту; у під'їздах житлових будинків; у підземних переходах; у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів; у приміщеннях закладів ресторанного господарства, об'єктів культурного призначення; в приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів.
      Крім цього закон встановлює заборону і на куріння у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності, готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, приміщеннях гуртожитків, аеропортах та на вокзалах.
      Важливо зазначити, що власники останніх місць зобов'язані сповістити інших людей про заборону куріння сигарет шляхом розміщення таблички або графічного знака про  заборону  куріння. Для курців зобов'язані відвести спеціальне місце для можливості курити та сповістити відвідувачів графічною позначкою: «Місце для паління. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!».
      Законодавством передбачена також відповідальність за порушення законодавства про заборону тютюнопаління. Так Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме стаття 175-1 передбачає, що паління тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, – тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 1 цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто в першому випадку курець, якого представники правоохоронних органів застали за палінням в забороненому місці повинні сплатити від 51 до 170 гривень, а в другому – від 170 до 340 гривень.
      Якщо ви зіштовхнулися з проблемою паління у громадських місцях, а тим паче в кафе та ресторанах, не бійтеся протидіяти відсутності культури. Кожне звернення та прохання лише покращить сервіс та навчить поважати інших.
      Відповідно до Закону України “Про рекламу” забороняються реклама і стимулювання продажу тютюнових виробів, а також знаків для товарів і послуг, під якими випускаються тютюнові вироби. У тому числі забороняються маркетингові заходи тютюнових корпорацій, такі як промо-акції під видом спонсорства, реклама сигарет в пунктах продажу. Закон посилює чинні в Україні заборони тютюнової реклами на ТБ, радіо, у друкованих виданнях та на зовнішніх носіях.
      Важливо розуміти, що тютюнопаління впливає не тільки на курця, але і на все суспільство в цілому. Так, наприклад, у дітей, які проводять час у приміщеннях, де курять, частіше спостерігаються захворювання органів дихання, зростає ймовірність інших серйозних захворювань. Також дим від тютюну негативно впливає на обмін речовин в організмі підростаючого покоління.  Куріння молоді уповільнює її як фізичний, так і психологічний розвиток. Звідси можна зробити висновок, що ведення здорового способу життя необхідно прищеплювати з дитячого віку, і боротьба із згубними звичками повинна проводитися масово і підтримуватися всім суспільством, адже на світі є багато людей з почуттям відповідальності не тільки за своє здоров'я і здоров'я своїх майбутніх дітей, а й за здоров'я оточуючих людей.
 
Старокостянтинівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
(м. Старокостянтинів, вул. Миру, 36, 2поверх, тел. (03854) 4-54-75)
Красилівське бюро правової допомоги — м. Красилів, вул. Театральна, 1, тел. (03855) 4-26-60.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги — 0-800-213103.
 
 
З повагою начальник відділу
“Красилівське бюро правової допомоги”                                                                                                                                              А.Заярнюк
 
 
 

 
 
 
 
Стартуєонлайн-конкурс дитячих малюнків «Країна моїх прав»
 
      З 23 квітня по 5 червня 2020 року Координаційний центр з надання правової допомоги проводить онлайн-конкурс дитячих малюнків «Країна моїх прав». Учасники – діти віком до 18 років. Взяти участь у конкурсі, подивитися дитячі роботи та проголосувати за малюнок, що найбільше сподобався, можна на офіційному сайті конкурсу http://art-konkurs.legalaid.gov.ua
      «Тема малюнків – права дитини. Щоб подати роботу на конкурс, дитина за допомогою батьків має зареєструватися на сайті конкурсу та завантажити фотографію або скановану копію малюнка. Коли конкурсна робота пройде модерацію, вона з'явиться на сайті для голосування»,– розповів заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Сергій Ющишин.
      Конкурсні роботи приймаються з 23 квітня по 20 травня. Малювати можна олівцями, фломастерами, фарбами, виконувати роботи в авторській техніці, створити малюнок за допомогою комп'ютерної графіки тощо. Малюнки мають бути у форматі А3 або А4. Кожен учасник може подати лише одну конкурсну роботу.
      Проголосувати за дитячий малюнок, що найбільше сподобався, може кожна людина – для цього потрібно авторизуватися на сайті конкурсу. Оцінювання конкурсних робіт відбудеться на сайті конкурсу в онлайн-режимі усіма учасниками голосування.
      З 21 травня до 24 травня визначатимуться переможці. Автори найкращих робіт будуть визначені за кількістю вподобань учасників голосування у трьох вікових категоріях: віком до 8 років, від 9 до 13 років та від 14 до 17 років.
      Нагородження переможців конкурсу триватиме з 25 травня по 5 червня. Автори робіт, які набрали найбільшу кількість «лайків», отримають грамоти та призи за перше, друге та третє місця у кожній віковій групі.
      Детально дізнатися про умови онлайн-конкурсу дитячих малюнків «Країна моїх прав», долучитися до нього та проголосувати можна, зайшовши на офіційний сайт http://art-konkurs.legalaid.gov.ua.
 
 

 
 
 
Система БПД призупиняє прийом громадян і надає правову допомогу дистанційно
 
     З 23 березня 2020 року і до завершення карантину система безоплатної правової допомоги призупиняє особистий прийом громадян та надання адресної правової допомоги. У цей період система БПД надаватиме правові послуги дистанційно. Ці заходи передбачені наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 20 березня №128-аг «Про організацію роботи з громадянами на період карантину».
 
     Тимчасова зміна режиму функціонування системи БПД пов'язана із загостренням ситуації щодо поширення коронавірусної інфекції. Для запобігання поширенню COVID-19 в Україні до 3 квітня введено карантин з низкою обмежень.
 
     «Система безоплатної правової допомоги переходить на дистанційну роботу. Ми це робимо задля безпеки здоров'я та життя наших клієнтів і працівників. Дуже просимо людей залишатися вдома. Правову допомогу від держави кожна людина може отримати дистанційно. Для цього система БПД використовує усі доступні нам способи — офіційні вебсайт та сторінки у соцмережах, електронну пошту та телефонний зв'язок», —  зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.
 
     Відповідно до наказу, з 23 березня на час дії карантину призупинено особистий прийом громадян посадовими особами і працівниками Координаційного центру з надання правової допомоги, регіональних та місцевих центрів з надання БВПД. Призупинено також надання адресної безоплатної первинної та вторинної правової допомоги працівниками місцевих центрів.
 
     Безоплатна первинна та вторинна правова допомога надаватиметься із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій та з використанням скриньок для кореспонденції.
 
     Надати необхідні документи можна через спеціально обладнані скриньки для кореспонденції або електронні засоби зв'язку (адреси та електронні пошти місцевих центрів з надання БВПД можна дізнатися на офіційному сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/).
 
     Щоб отримати юридичну консультацію або роз'яснення з правових питань: 
 
     - зателефонуйте на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103
 
     - поставте запитання у месенджер Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/  
 
     - напишіть на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД – https://www.legalaid.gov.ua/)
 
     - прочитайте правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid   та обговоріть її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat
 
     - поставте запитання на Інстаграм-сторінці системи БПД   https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk
 
     - скористайтеся правничою вікіпедією WikiLegalAid - https://wiki.legalaid.gov.ua
 
     Кожній людині варто памʼятати, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави. Система БПД працює у посиленому режимі, консультує громадян і допомагає вирішити правові питання.
 
     Ми посилили інформаційно-просвітницьку роботу. Інформуємо громадян про їхні права та механізм їх захисту через офіційний сайт та сторінки системи БПД у соціальних мережах, ЗМІ, інформаційні ресурси партнерських організацій.
 
     Переконані, що щоденна праця фахівців системи БПД є надзвичайно важливою в цей час.
 
     Ми допоможемо захистити Ваші права!
 
 
 

 
 
Правове регулювання особистих немайнових та майнових відносин між суб'єктами сімейних правовідносин
 
      1. Поняття та загальна характеристика особистих немайнових правовідносин за участю подружжя.
      СімейнимкодексомУкраїни визначено, що до особистих немайнових прав та обов'язків подружжя відноситься:
- обов'язок батьків забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я;
- обов'язок батьків зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану;
- право на ім'я;
- право на виховання дитини;
- право на спілкування батьків і дітей;
- право батьків на визначення місця проживання дитини.
- право на материнство;
- право на батьківство;
- право дружини, чоловіка на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань;
- право дружини, чоловіка на фізичний та духовний розвиток, на здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку;
- право на зміну прізвища;
- право на розподіл обов'язків та спільне вирішення питань життя сім'ї;
- право на особисту свободу та особисту недоторканність та ін.
      Аналізуючи перелічені права та обов'язки подружжя, можна зробити висновок, що законодавець при їх визначенні враховує як загальні цивільно-правові положення щодо визначення особистих немайнових прав громадян незалежно від шлюбу, так і закріплює порядок виникнення, здійснення та припинення таких прав та обов'язків у осіб, що перебувають у зареєстрованому шлюбі. Це можна пояснити тим, що кожному громадянинові від народження або за законом належить певне коло особистих немайнових прав та обов'язків. Більшістю з таких прав особа володіє довічно. Вступ до шлюбу суттєво не впливає на ці права. Вони продовжують належати кожному з подружжя як громадянинові.
      Підсумовуючи викладене, можна дати наступне визначення поняття особистих немайнових правовідносин з участю подружжя: це - врегульовані нормами сімейного права відносини з приводу особистих немайнових благ та інтересів осіб, що перебувають у шлюбі. В основі особистих немайнових правовідносин подружжя лежить правовий статус кожного з подружжя. Під правовим статусом подружжя розуміється забезпечена законом можливість набуття та реалізації особистих і майнових прав подружжя з метою зміцнення сім'ї, виховання дітей і досягнення особистого щастя.
 
      2. Порядок регулювання майнових правовідносини між подружжям та між батьками і дітьми.
      Майновими правовідносинами у сімейному праві вважають врегульовані нормами сучасного законодавства відносини між суб'єктами права, в яких об'єктом є будь-які майнові блага.
      Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини  самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
      Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Відповідно до частин першої та другої статті 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
      При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.Крім того, дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном. Разом з тим, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
      Отже, майно, яке придбано подружжям за час шлюбу, є спільною власністю чоловіка та дружини, та у разі розірвання шлюбу підлягає поділу.
      Майнові правовідносини, які можуть виникати між батьками і дітьми, поділяють на відносини батьків і дітей з приводу майна, та аліментні правовідносини батьків і дітей. Так, відповідно до статті 173 Сімейного кодексу України батьки і діти, зокрема ті, які спільно проживають, можуть бути самостійними власниками майна.
      Майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини є власністю дитини. Поряд з цим зазначаємо, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.
      Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними. Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.Після припинення управління батьки зобов'язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього.
      Ще одним із найголовніших та найважливіших обов'язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів нашого суспільства, а й чинного законодавства, є моральне виховання та матеріальне утримання дитини. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання.
      Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.Отже, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні, чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав.
      Цей обов'язок закріплений в Конституції України (статті 51, 52), а також в Сімейному кодексі України (статті 180-201).
 
      3. Порядок регулювання немайнових та майнових прав і обов'язків між іншими членами сім'ї та родичями.
      Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Це право полягає, перш за все, у наданні дитині можливості жити і виховуватися в сім'ї. Звичайно, мова йде про проживання дітей у сім'ї своїх батьків. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім'ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.Відповідно до статті 257 Сімейного кодексу України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.Крім того, баба і дід мають право на самозахист внуків та на звернення за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.Право брати участь у вихованні неповнолітніх братів і сестер надано також братам та сестрам
      Брати та сестри, зокрема ті, які не проживають разом, мають право на спілкування.Мати, батько, баба, дід, інші особи, з якими проживають неповнолітні брати та сестри, зобов'язані сприяти їхньому спілкуванню.Повнолітні особи мають право брати участь у вихованні своїх неповнолітніх братів та сестер, незалежно від місця їхнього проживання.
      Також слід звернути увагу на те, що при вихованні дітей необхідно належним чином забезпечити їх матеріальні та культурні потреби. Обов'язки по утриманню дітей законодавство рівною мірою покладає на обох батьків. Якщо батьки з якихось причин не можуть самі виховувати своїх дітей, вони зобов'язані надавати кошти на їх утримання.
      Водночас, у силу обставин як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру батьки, діти, подружжя, на яких законодавець в першу чергу покладає обов'язок утримувати своїх непрацездатних близьких, не завжди мають можливість надавати допомогу. Сімейне законодавство передбачає обов'язки з надання взаємної матеріальної допомоги також іншими членами сім'ї - онуками, правнуками, дідом, бабою, братами та сестрами, вітчимом та мачухою, пасинком і падчеркою, фактичними вихователями і вихованцями.
 
Старокостянтинівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
(м. Старокостянтинів, вул. Миру, 36, 2поверх, тел. (03854) 4-54-75)
Красилівське бюро правової допомоги — м. Красилів, вул. Театральна, 1, тел. (03855) 4-26-60.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги — 0-800-213103.
 
 
З повагою начальник відділу
“Красилівське бюро правової допомоги”                                                                                                                                                      А.Заярнюк                 

 


 
 
 
      Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.01.2020 № 128/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» Координаційний центр з надання правової допомоги повідомляє про проведення з 20 січня по 30 березня 2020 року конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги.
 
 
      За більш детальною інформацією пропонуємо звернутись до Старокостянтинівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (м. Старокостянтинів, вул. Миру, 36), контактний номер телефону (03854) 4-54-75), або Красилівського бюро правової допомоги — м. Красилів, вул. Театральна, 1, тел. (03855) 4-26-60.
 
 

 
Підсумкироботи відділу
"Красилівське бюро правової допомоги" за 2019 рік
 
      Протягом 2019 року до відділу “Красилівське бюро правової допомоги” Старокостянтинівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулись 1280 громадян.
      Відділом прийнято 26 рішень про надання безоплатної вторинної правової допомоги, здійснено 30 представництв інтересів клієнтів і суді, складено 38 заяв правового характеру з питань виконання рішень судів.
      Здійснювалась активна правопросвітницька дільність. Проведено 58 заходів, що включають в себе в себе лекції в загальноосвітніх навчальних закладах, зустрічі з учасниками АТО/ООС, трудовими колективами в місті.
      Врамках проекту міністерства юстиції України “Я МАЮ ПРАВО!” проведені зустрічі-круглі столи з працівниками Красилівського районного відділу ДРАЦС, Антонінської спеціально загальноосвітньої школи-інтернату Хмельницької обласної ради, Красилівського районного сектору “Центр пробації”, Красилівської районної філії Хмельницького обласного центру зайнятості, відділу Держгеокадастру у Красилівському районі Хмельницької області, проведено 24 зустрічі з керівниками  органів  місцевого самоврядування та органів виконавчої влади. У разі необхідності надавались консультації, методична допомога в роботі.
      Протягом 2019 року здійснено 26 виїзних прийомів громадян в старостинських округах Красилівської об'єнаної міської територіальної  громади та сільських радах Красильвського району. За результатами виїздів працівниками бюро прийнято та проконсультовано 108 осіб.
      Здійснено 35 прийомів громадян на базі Центру з надання адміністративних послуг, Красилівської районної філії Хмельницького обласного центру зайнятості, Красилівського районного сектору філії Державної установи “Центр пробації” у Хмельницькій області. Організовано роботу в режимі Skype-консультування “Бібліоміст” на базі Красилівської центральної районної бібліотеки. Для 27 осіб, що звертались до бюро, надано доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції таких як ЄДР судових рішень, попередня подача заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на рухоме майно, єдиний реєстр нотаріусів, державної реєстрації актів цивільного стану та ін. Працівниками, для надання послуг, відвідано 7 громадян з обмежиними можливостями.
 
Старокостянтинівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
(м. Старокостянтинів, вул. Миру, 36, 2поверх, тел. (03854) 4-54-75)
Красилівське бюро правової допомоги — м. Красилів, вул. Театральна, 1, тел. (03855) 4-26-60.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги — 0-800-213103.
 
 
З повагою начальник відділу
“Красилівське бюро правової допомоги”                                                                                                                       А.Заярнюк
 

 
 
      24 липня 2019 року Кабінет міністрів України розпорядженням №568-рсхвалив План заходів з проведення Всеукраїнського тижня права у 2019 році.
      Рішення прийняте з метою координації міністерств, центральних органів виконавчої влади, обласних та Київської міської держадміністрацій в рамках проведення “Всеукраїнського тижня права” до річниці прийняття Загальної декларації прав людини. 
      Передбачені розпорядженням заходи спрямовані на підвищення обізнаності громадян щодо міжнародних стандартів прав людини та механізмів їх реалізації та захисту.
Зокрема, планується організувати проведення в закладах середньої освіти виховних уроків для дітей різних вікових категорій з метою запобігання дискримінації та насильству в школі. Передбачається проведення з працівниками підприємств, установ та організацій навчання, бесід з питань реалізації і захисту прав людини. На зазначенні теми лекції відбудуться і в установах виконання покарань.
      Відповідно до затвердженого плану заходів з проведення в області у 2019 році Всеукраїнського тижня права від 18.09.2019 року №679/2019-р, відділом “Красилівське бюро правової допомоги” Старокостянтинівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги проведено ряд заходів для виховання у громадян поваги до закону і прав людини.
      09 грудня 2019 року з відвідувачами та працівниками відділу Держгеокадастру у Красилівському районі Хмельницької області проведені бесіди з питань реалізації і захисту прав людини з метою підвищення загального рівня правової культури.
      10 грудня 2019 року проведено на базі Державного професійно-технічного навчального закладу “Красилівський професійний ліцей” Всеукраїнського уроку “Права людини” з нагоди проголошення Загальної декларації прав людини. Спільно із студентами обговорено ключові статті декларації прийнятої в 1948 році, її значення у формуванні міжнародного права та вплив на Конституцію України, національне законодавство.
 
 
20191210_123405 
 
 
      Спільно з Красилівським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ та Красилівським районним відділом ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області проведено “день відкритих дверей” для учнів 7-Б класу Красилівської ЗОШ №1.
 
 IMG_20191210_135147 
 
      11 грудня 2019 року для учнів Красилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 прочитаний виховний урок з метою запобігання дискримінації та насильству в школі. Піднімалось питання поняття дискримінації та її форм (прямої, непрямої дискримінації, утиску, підбурювання до дискримінації). Обговорена тема булінгу та проведена розмова з питань як зрозуміти, що дитина стала жертвою булінгу, чому діти стають жертвами булінгу, чому важливо вчасно відреагувати на це.
 
 IMG_20191211_125000 
 
      12 грудня 2019 року для 20 учнів 9 класу Красилівської ЗОШ №4 проведено захід Красилівської центральної районної бібліотеки: “Права людини: знати, розуміти захищати”. Працівником бюро акцентована увага на основних принципах декларації прав дитини, статтях конвенції про права дитини, ЗУ “Про охорону дитинства”.
 
 изображение_viber_2019-12-04_17-13-26 
 
13 грудня 2019 року проведеновуличне інформування населення про послуги, що надаються бюро.
 
 IMG_20191213_141953 
 
Старокостянтинівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
(м. Старокостянтинів, вул. Миру, 36, 2поверх, тел. (03854) 4-54-75)
Красилівське бюро правової допомоги — м. Красилів, вул. Театральна, 1, тел. (03855) 4-26-60.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги — 0-800-213103.
 
 
Начальник відділу                                                                                                                                                                                                    А.Заярнюк
 
 

 
 
Всеукраїнська акція “16 днів проти насильства”
 
 
      Щорічно з 25 листопада до 10 грудня  вУкраїнів рамках загальнонаціональної акції “16 днів проти насильства” проводяться  різноманітні заходи, спрямовані на приверненняувагисуспільства до проблем насильства в сім'ї, торгівлі людьми, захисту прав дітей, жінок.
      Офіційно цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році, але відзначатися він почав з 1981 року в пам'ять про трагічну загибель трьох сестер Мірабаль, які були жорстоко вбиті під час диктатури домінікнського правителя Рафаеля Трухільо у 1960 році.
      Міжнародна спільнота щорічно підтримує акцію „16 днів проти насильства”. Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують з 25 листопада по 10 грудня свої зусилля заради об'єднуючої мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні соціальний простір, вільний від насильства.
      Україна приєдналася до акції 2001 року. Через рік заходи та ініціативи акції, проголошеної другим Всеукраїнським конгресом жінок, пройшли вже у 20 регіонах України, об'єднали 75 всеукраїнських громадських організацій та широке коло представників державних структур.
      Шістнадцятиденний період кампанії охоплює наступні важливі дати:
      25 листопада - Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок.
      1 грудня - Всесвітній  день боротьби зі СНІДом.
      2 грудня - Міжнародний день боротьби з рабством.
      3 грудня - Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями.
      5 грудня - Міжнародний день волонтера.
      6 грудня - Вшанування пам'яті студенток, розстріляних у Монреалі.
      9 грудня - Міжнародний день боротьби з корупцією.
      10 грудня - Міжнародний день прав людини.
 
      Основними завданнями Акції є:
      - привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім'ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків;
      - активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій до проблем насильства в сім'ї та захисту прав жінок в Україні;
      - проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення України з питань попередження насильства в сім'ї, жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення  щодо нетерпимого ставлення до насильства;
      - проведення місцевих або регіональних заходів, громадських слухань з питань попередження насильства в сім'ї, гендерного насильства та торгівлі людьми;
      - підтримання представників соціальних закладів щодо популяризації соціального ефекту, результатів від звернення за допомогою при насильстві.
 
Старокостянтинівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
(м. Старокостянтинів, вул. Миру, 36, 2поверх, тел. (03854) 4-54-75)
Красилівське бюро правової допомоги — м. Красилів, вул. Театральна, 1, тел. (03855) 4-26-60.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги — 0-800-213103.
 
 
 
Начальник відділу                                                                                                                                                                                                           А.Заярнюк

 


 
Підсумкироботи відділу "Красилівське бюро правової допомоги"
за 9 місяців 2019 року
 
      За період роботи з 01.01.2019 р. по 30.09.2019 р. до відділу “Красилівське бюро правової допомоги” Старокостянтинівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулись 970 громадян, з них 945 громадян – за отриманням первинної правової допомоги та 25 осіб – за отриманням безоплатної вторинної правової допомоги.
      Протягом звітного періоду працівниками відділу ”Красилівське бюро правової допомоги” складено 22 заяви правового характеру з питань виконання рішень судів.
      За 9 місяців 2019 року всього до бюро правової допомоги звернулися 471 чоловік та 499 жінок.
      За віковою категорією: до 18 років –1 особа; від 18 до 35 років – 225 осіб; від  35 до 60 років – 453 особи; понад 60 років – 291 особа.
      Протягом звітного періоду  проведено 34 правоосвітницьких заходів, що включають лекцій в загальноосвітніх навчальних закладах; зустрічі з учасниками АТО.  В рамках правопросвітницького проекту “Я МАЮ ПРАВО!” проведені зустрічі-круглі столи з працівниками Красилівського районного відділу ДРАЦС, Антонінської спеціально загальноосвітньої школи-інтернату Хмельницької обласної ради, Красилівського районного сектору “Центр пробації”, Красилівської районної філії Хмельницького обласного центру зайнятості.
      З початку 2019 року проведено 18 зустрічей  з  керівниками  органів  місцевого самоврядування та органів виконавчої влади.
      За 9 місяців 2019 року відповідно до графіку виїздів мобільних пунктів здійснено 20 виїзних прийомів громадян в старостинські округи Красилівської об'єнаної міської територіальної  громади та сільські ради Красильвського району. За результатами виїздів мобільного консультативного пункту, працівниками бюро прийнято та надано консультацій 77 особам.  Найчастіше звучали питання з таких карегорій права як цивільне, спадкове, земельне, трудове, житлове,  пенсійне та соціального забезпечення.   
      Забезпечено роботу 23 дистанційних консультативних пунктів на базі Центру з надання адміністративних послуг, Красилівської районної філії Хмельницького обласного центру зайнятості, Красилівського районного сектору філії Державної установи “Центр пробації” у Хмельницькій області. Організовано роботу в режимі Skype-консультування “Бібліоміст”. Надано доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції для 16 осіб.
      Забезпечено направлення у встановленій формі статистичної звітності з питань надання безоплатної правової допомоги, вуличне інформування громадян про порядок доступу до безоплатної правової допомоги та  загальнонаціонального правопросвітницького  проекту “Я МАЮ ПРАВО!” як шляхом розповсюдження друкованих листівок, так і на інформаційних стендах.
 
Начальник відділу                                                                                                                                                                                                                    А.В. Заярнюк

 


 
Досягнення та підсумки роботи
Красилівського бюро правової допомоги
за І півріччя 2019року
 
      Основним завданням роботи Красилівського бюро правової допомоги було і залишається забезпечення доступу населення до безоплатної первинної і вторинної правової допомоги.
      Варто зазначити про успішний старт всеукраїнських правопросвітницьких проектів “Відповідальне батьківство”, “Я маю право голосу”, “Чесна платіжка”. В рамках цих проектів громадянам  активно роз'яснювались питання про розмір, підстави та порядок нарахування аліментів; про нові правила виїзду з дитиною за кордон; про порядок отримання податкової знижки на навчання, інших стимулів,гарантій;про порядок отримання послуги “Муніципальна няня”, про порядок зміни місця голосування без зміни  виборчої  адреси, щодо   процедури  перевірки  виборців  до державного реєстру і списку  виборців, порядку голосування та механізму захисту  порушених прав під час виборів; порядку приведення цін/тарифів на послуги  з постачання теплової енергії та послуги з постачання  гарячої води до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року  № 560 “Деякі  питання захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг”.
      За І півріччя2019 року Красилівським бюро правової допомоги  зареєстровано 694зверненя, з них 676 нових звернень. За результатами розгляду звернень було надано 676 роз”яснень і консультацій, прийнято 18 письмових звернезвернення щодо отримання консультацій, складення документів правового характеру. Серед звернень 14 осіб, що звернулися з метою доступу до електронних сервісів Мін‘юсту. За звітний період до відділу звернулисянайбільше жінок 367 осіб, ачоловіків— 327.
      Основною віковою категорією при зверненні, являються громадяни від 35 до 60 років включно – 321громадян, від 18 до 35 років включно – 164громадянина, понад 60 років – 208громадянина, до 18 років — 1громадян.
      Проведено 22 правопросвітніх заходів, 12 зустрічей з керівниками органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади , підготовлено 1 консультаційний матеріал.
      Протягом зазначеного періоду на сайтах Красилівської районної адміністрації, Красилівської районної ради та міської ради оприлюднено 7 публікацій.
      За звітний період здійснено, відповідно до графіку виїздів мобільних пунктів, 13 виїздних прийомів громадян,а також 13  дистанційних пунктів.
      Проведено відвідування одиноких, похилого віку, з обмеженими можливостями осіб на базі Вереміївського будинку-інтернату.
      Щоденно до 17.30 за встановленою гугл-формою подававсязвітстатистичних данихпро надання безоплатної правової допомоги, зокрема, щодо кількості та категорій осіб, які звернулись по таку допомогу, категорій питань, які було передано довідділу персоналу, інформаційної та матеріальної інфраструктури місцевого центру для їх подальшогоузагальнення.
      Звернень щодо реєстрацій громадських формувань до відділу протягом звітного періоду не надходило.
      Працівниками відділу протягом І півряччя 2019року здійснено 27представництв інтересів громадян.За звітний період посвідчено 5довіреностей на працівників відділу.
 
Старокостянтинівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
(м. Старокостянтинів, вул. Миру, 1/2, 1 поверх, тел. (03854) 4-54-75)
Красилівське бюро правової допомоги — м. Красилів, вул. Театральна, 1, тел. (03855) 4-26-60, 4-27-70.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги — 0-800-213103.

 


 
 
 
 
Як працює соціальна програма «Муніципальна няня»
Нова урядова програма, що має на меті компенсувати батькам частину заробітної плати няні, яка доглядає дитину чи дітей віком до трьох років, почала діяти з 1 січня 2019 року. Тож багатьох батьків зараз цікавить, який порядок відшкодування.
 
Порядок дій для отримання відшкодування частини заробітної плати няні прописано в Постанові Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 р. № 68 «Деякі питання надання послуги з догляду за дитиною до трьох років „муніципальна няня“. Насамперед особі, яка має намір отримати послугу«муніципальна няня», слід відповідати певним вимогам та виконати низку умов:
·       бути суб'єктом отримання послуги;
·       обрати муніципальну няню згідно з нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 р. № 68;
·       укласти договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років з муніципальною нянею;
·       подати необхідний пакет документів до місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення;
·       щомісяця до 5 числа надавати до місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення докази оплати послуг няні.
 
Хто може скористатися послугою?
Право на отримання послуги «муніципальна няня» мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України.
«Муніципальна няня» не призначається батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.
 
Як стати «муніципальною нянею»?
Нянею може бути будь-яка фізична особа-підприємець або юридична особа, що може надавати послуги няні, з якою підписано договір про догляд за дитиною до трьох років. Тобто це няня, яка надає послуги відповідно до договору, декларує свої доходи та сплачує податки. Ця особа має надавати послуги за чітко визначеними у реєстраційних документах КВЕДами: фізична особа-підприємець – КВЕД 97.00, КВЕД 88.91; юридична особа, яка надає послугу з догляду за дітьми, – КВЕД 78.20, КВЕД 85.10.
При цьому не можна укладати таку угоду з державними і комунальними закладами дошкільної освіти.
Пошук кваліфікованої няні повністю покладається на батьків. Це, напевно, найскладніший етап, адже не всі няні готові легалізувати свою діяльність.
У договорі про здійснення догляду за дитиною до трьох років з муніципальною нянею мають бути визначені: назва послуги, її обсяг із зазначенням конкретних заходів, умови та строк надання послуги, вартість, періодичність оплати, відповідальність сторін. Як бачимо, це не типовий договір, який можна просто завантажити з Інтернету, тому при його оформленні радимо звертатися до юристів, зокрема до фахівців центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
 
Куди та з якими документами звертатися, щоб отримати відшкодування?
Протягом місяця після підписання договору з нянею батьки повинні самостійно подати до місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем проживання у паперовій або електронній формі такі документи:
·       заяву про надання компенсації послуги «муніципальна няня»;
·       копію договору між отримувачем послуги «муніципальна няня» та нянею;
·       заяву про перерахування коштів для компенсації послуги «муніципальна няня» із зазначенням рахунка в установі банку;
·       документи, що підтверджують витрати на оплату послуг няні (чек, розрахункова квитанція, виписка з банківського рахунка).
Крім того, до заяви додаються копії документів:
·       свідоцтва про народження дитини;
·       паспорта отримувача компенсації послуги «муніципальна няня» з даними про прізвище, ім'я та по батькові, дату його видачі та місце реєстрації;
·       документа, що посвідчує проживання на території України (для іноземця та особи без громадянства);
·       документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають про це відмітку в паспорті) отримувача компенсації послуги «муніципальна няня»;
·       рішення районної держадміністрації, виконавчого органу міської ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною).
Якщо особи звертаються особисто, то ліпше мати з собою оригінали значених документів.
Документи розглядають протягом десяти робочих днів, потім виплату компенсації погоджують або відмовляють. Про рішення повідомляють упродовж трьох робочих днів після його ухвалення.
Батьки можуть оскаржити відмову у виплаті компенсацій, але поки цей механізм є досить складним: потрібно залучати адвокатів, скаргу розглядає суд – а це додаткові витрати. Крім того, поки відсутній повний перелік підстав, за яких батькам можуть відмовити в компенсації.
 
Який розмір та терміни компенсації?
Сума відшкодування залежить тільки від розміру прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років. Станом на 1 січня 2019 року виплата становить 1626 гривень. У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років сума компенсації послуги «муніципальна няня» перераховується місцевим структурним підрозділом з питань соціального захисту населення без подання заяви отримувачем послуги «муніципальна няня».
Щоб отримати компенсацію, батькам чи опікунам щомісяця до 5 числа потрібно надавати до місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем проживання докази оплати послуг няні. Кошти виплачуються щомісяця на той рахунок, який був вказаний у пакеті документів, до 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому до зазначеного структурного підрозділу надійшли документи, що підтверджують витрати на оплату послуг няні.
Якщо цього не зробити або надіслати чеки пізніше – держава не буде виплачувати компенсацію послуг няні за поточний місяць. Виплати продовжаться із наступного місяця, якщо батьки вчасно подадуть документи, що підтверджують оплату послуг.
 
У яких випадках виплату можуть припинити?
У разі розірвання договірних відносин між батьками та нянею батьки зобов'язані повідомити про це у відділення місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем проживання протягом одного робочого дня. Виплата компенсації також припиняється у разі переїзду батьків або якщо няня завершує свою діяльність.
У разі неподання в установлений строк документів, що підтверджують витрати на оплату послуг няні, виплата компенсації припиняється. Після подання документів, що підтверджують витрати на оплату послуг няні, виплата компенсації поновлюється з місяця, за який було здійснено оплату послуг.
 
Зверніть увагу!
Компенсація за послуги няні не скасовує так звані декретні виплати та відпустку з догляду за дитиною, не впливає на розмір допомоги при народженні дитини. Залишаються й інші соціальні пільги та виплати, які отримує родина.
Компенсація послуги «муніципальна няня» не враховується під час обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.
До того ж отримання компенсації не зобов'язує маму виходити на роботу, вона може перебувати у відпустці по догляду за дитиною до трирічного віку.народженні дитини. Залишаються й
Компенсація послуги 
До того 
 
За детальнішою  інформацією  просимо  звертатися  до
 Відділу “ Красилівське бюро   правової  допомоги “ м. Красилів, вул.  Театральна,1
тел. 4-26-60
 
 

 

Види насильства та куди звертатись, якщо зазнали насильства в сім'ї.


Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Сексуальне насильство - будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення протистатевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.
Психологічне насильство – словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Економічне насильство – умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Куди звертатись, якщо зазнали насильства?
Облік і розгляд заяв та повідомлень про застосування домашнього насильства проводиться суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:
- районними, районними у містах Києві і Севастополі державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;
- службами у справах дітей;
- загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб (центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги);
- уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України;
- судом (у випадку заяви про видачу обмежувального припису стосовно кривдника);
- цілодобовим кол-центром з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.
Які необхідно подати документи?
Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.
Працівником суб'єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі вносяться відомості зокрема про:
особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), - за згодою;
постраждалу особу (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) - за згодою;
кривдника (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою;
випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);
потреби постраждалої особи.
У заяві до суду про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, яка може бути заявником, у розумінні статті 350 -2 Цивільного процесуального кодексу України, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;
3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Як довго розглядаються заяви?
У разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень не пізніше однієї доби повідомляється служба у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.
У разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України кривднику виноситься терміновий заборонний припис.
Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
Що робити у разі отримання тілесних ушкоджень?
Установи і заклади охорони здоров'я у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію.
Уповноважені підрозділи органів Національної поліції, зокрема, вживають заходи для припинення домашнього насильства та надання допомоги постраждалим особам, забезпечують інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством, анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством.
Яка відповідальність за вчинення насильства?
За вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування законодавством встановлено відповідальність у виді накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. А у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі правопорушення передбачено відповідальність у виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Кримінальна відповідальність при проявах домашнього насильства настає за вчинення легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, побоїв і мордувань тощо відповідно до кримінального кодексу.
Разом з тим, Верховною Радою прийнято Закон України від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набирає чинності через рік з дня його опублікування, та передбачає зміни до Кримінального кодексу України, а саме доповнення новою статтею 1261, якою встановлюється кримінальна відповідальність за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. За такі дії особа буде нести покарання у виді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

 

З повагою, начальник відділу «Красилівське бюро право



Красилівська районна рада
Хмельницької області

© Усі права на матеріали, розміщені на цьому
сайті,належать Красилівській районній раді.

Приймальня голови:

0 (3855) 4-22-72
4-20-05
Поштова адреса:

31000, Україна,
м. Красилів,
пл. Незалежності, 2
Електронна адреса:

Сайт: www.krasylivrada.km.ua
Email: krasylivrada@i.ua
Розробка сайту:

Мапа сайту  |  Електронна приймальня  |  Стрічка новин